Я тікаю, від того що неминуче
З’їдає мій хвіст,
минаю вже вкотре
Місце збуту наркотиків
Все більше переконуючись,
Що сльози ніхто
Вже не прийме,
Бо в голові
Не залишилось місця
Для пакування валіз
Закінчую читати
Уголос,
І дух підіймає
Увесь чорнослив гніву,
Чорнослив я ненавиджу
Більше,
Ніж,
Будь-чию підтримку
Чорносливом окреслюю
Руки дверей,
Тхне
Небажанням жити,
І, щонайбільше,
Бажанням викрасти
Чиюсь любов,
Притуливши її
до каналізаційної щоки,
потопити
потопити
потопити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467595
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.12.2013
автор: Immortal