Колись давно
осінніми стежками
ми в школу йшли. І нам було тоді
сімнадцять років.Сонцю,що над нами
сімнадцять років -
небу і землі.
Нам так хотілось
жити і любити.
Пожовкле листя падало до ніг.
Ми відкривали разом таємниці,
що світ тільки
для нас обох беріг.
Ми були вільні,
ми були щасливі.
Іще не знали тягару буття.
Ми відчували в собі стільки сили,
закохані
безтямно у життя.
Колись не стане
листу під ногами.
Пройдуть роки… Але буде й тоді
сімнадцять років сонцю, що над нами.
Сімнадцять років -
небу і землі
(1983)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2013
автор: гостя