Нові вогні ждуть за дверима
Та сни не сняться для цього
Коли червона калина
Трясеться, передбачаючи тривогу
Коли відьма літає
Чи чорт хреста лякається
Тепер ніхто не тримає
Душі, що гіркотою крається.
Часом я слухаю ці історії
Часом, ходжу вечорами
Дивлюсь на розпечене море
Сивими від поцілунку днями.
Ми братство, але певної цілі
У нас вже немає
Ми люди, ті хто світ змінили
У своєму краю.
Ляжемо до першого дня
Вознесіння Ісуса в історії
Коли сліпота світ відняла
Та розум стоїть перед тим морем.
Ми бачимо необмежені властивості
Ми чуємо сухий на долонях звук
І коли прагнемо мстивості
Пускаємо для цієї цілі сльозу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466889
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2013
автор: John Rashe