Подолав я себе
У «собі»
Чи у «комусь»
Байдуже
Чи второпав, що
За ширмою світу
Безліч болю,
Невідшліфованого
склянкою
ядучого спиртного
навіть затятий смертник
носитиме
перстень,
що йому подарувала
смерть
на його
власний день народження
головне, що я на колесах
велосипед мчить
щодуху,
розрізаючи
хмари
жовтобокими
схилами тваринних
сходжень
інша комплікація того,
що я спілкуюсь з комашиним
богом
інше бачення того,
що моя королева померла,
ледь помітним порухом щогли
всесвіту юних наркотичних схрещень
свідоме настання божевільного відпливу
я лікуюсь від невиліковності зліченних
хвилин,
де моя порція?!
Кляті jiбануті vиродки!
Я хочу більше танців!
Я хочу більше головного болю!
Проблеми вицвітають на моїй черепній коробці
Ембріонами яскравих квіток самогубства
Краще шоу, котре побачив у своєму житті
Закінчилось побиттям пацієнта
Я не зникну з вашого життя,
Доки не пересвідчусь що ви померли
На хаотичному ві´дрізку твердої землі
радітиму то΄му, що я один.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466774
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.12.2013
автор: Immortal