Бувай, хоч і мої очі залишаться такими ж червоними,
Мені конче потрібно бути вічно молодим у твоїй пам’яті,
Я назавжди зостанусь в тобі речовинами психотропними,
Минулого тінями, спогадами незабутніми …
Мій стан душі ніби у птаха безкрилого,
Стань будь-ласка сильніша за всіх і за мене,
Я назавжди залишуся у списках безвісти зниклого,
Безвісти зниклого бога – якого не треба …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466291
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2013
автор: Віктор Непомнящий