Я пам'ятаю всіх, мої товариші
Часів школи, армії/війни і вузу,
Я пам'ятаю від мене як ви пішли,
Скинули буденного життя обузу.
Ви завжди були щасливі і бойові,
Хоча дурниці часто і грали вами,
Тому шрамами обличчя були вкриті,
Але будували ви всі Світлі храми!
Якби я міг піти зараз у Минуле!
Відчути/бачити биття ваших сердець!
Обіймами тримати ще не поснуле
Життя. І зі смертю стати за вас на герць!
Там, Десь, непомірно мирно і далеко,
Можливо ви і не чекаєте мене,
Та прийде час мій і тіньовий лелека
Мене на крилах до вас тихо принесе.
14.12.2013
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466272
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2013
автор: Левчишин Віктор