Обіцяла мене покалічити,
Телефоном ударити по голові,
Мене зовсім хотіла б прикінчити,
Промовляючи мудрі слова - се ля ві.
На французів я не ображаюся,
Телефон вона врешті колись розіб`є,
Що до мене, я сам направляюся
На той суд, де одержує кожен своє.
Телефони не бив і не битиму,
Не злостивий до інших, що поряд живуть,
У любові до ближнього житиму
Аж до миті, як зможу в останнє дихнуть.
А вона вже безжально скалічена,
Хоч ні хто і не бив її по голові,
Вся знервована і поневічена,
Мо` правдиві французькі слова – се ля ві.
21.02.04.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465745
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.12.2013
автор: Георгій Грищенко