Життя то є театр, а ми актори,
Таке прорік якийсь мудрець,
На сцені антураж – земні простори,
Присутній в залі сам Творець.
Ніколи не кричить акторам: “Браво!”
Й ніколи їх не зве на біс,
Довгенько йде на сцені ця забава,
Що буде далі – темний ліс.
І саме цим вистава ця цікава,
Та й без антрактів грають в ній,
Знаходить деяких зрадлива слава,
Та всі рабами є подій.
Та оптимісти вірять, що діждуться
Коли покличуть їх на біс,
Бо жити, грати вдруге всі беруться,
Хоча майбутнє – темний ліс.
04.05.04.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464753
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.12.2013
автор: Георгій Грищенко