На майдані вільні люди,
слави не шукають.
Стали дружньо до молитви
і Бога благають.
Поможи нам, любий Отче!
З кайданів ся звільнити!
Милій нашій Україні
в ярмі не ходити!
Бо повстала наша воля
її не зупинити.
За щасливу свою долю,
вже і кров пролита.
Це все кляті посіпаки
її проливають.
Щодо Українського народу,
любові не мають.
Заплакала, зажурила
Україна - мати.
Як, такого яничара
могла годувати.
Як би знала, що вродила
в колисці вдушила.
І такого бусурмана,
під серцем не носила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464746
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2013
автор: Віктор Варварич