Буває світло йде нізвідки,
Буває темрява як дім.
Буває часто, часом рідко,
Тобі до серця- не усім.
Навіщо тратити себе нізащо,
щоб бути не таким як всі?
Робити гірше а не краще,
лише собі а не усім?
Невже так важко вірити у себе?
Боротись легше у вісні
Невже так добре щось живе тримати.
у клітці хай картає дні.
Боротись важко з світом змінним
та важче з зеркалом своїм
Легше бути зрозумілим
собі самому, не усім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464744
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2013
автор: Адам Буткевич