байдуже коли на руки вкотре вже спустяться

Нікому  не  посягав  на  вірність
                         Нікому  не  чистив  горло
             Від  надмірної  кількості
   Вуглекислого  газу
                       Нікому  не  довіряв
Палити
                               Скриплячі
                                                   Легені
                                                         Порожнечі

Прямо
           Посеред
Вулиць
           Святого
 Гніву

             Нікому  не  дозволяв
Носити
                           В  нутрощах
             Кам’яні  бар’єри
Власної
Непроникності
За  межі
статичної
стратосфери
                     там  
                               де  страчують
монументи
власних
         занурень
у  кров
     й  спотворення
                 співзвучності
               з  лихим
       молотом

там    де  хворість
           проникає
руйнуючи
       вже  поруйноване  

там    де  тінь  кволого  
                       світіння  набуває
                         відтінків  пройдешнього

я  знайду  там  те    що  кінцево  розітне
                           соте  плем’я    моїх  серцевих  схрещень
                                                                                                         утворюючи
                                                                       порожнину
                                               соту
       чи  тисячну
                                                     байдуже

коли  на  руки  
                     вкотре
       вже
спустяться  вітри  смерті.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464488
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.12.2013
автор: Immortal