Дорогі мої колежанки, колеги, вибачте,
Що слабий я - руки мої у відчаї впали,
Не можу писати, бо серце/розум мій плаче:
Не можу забути, як юність держави вбивали.
Вперше жалію, що зараз маю років багато,
І що не можу стояти плечем на Майдані,
Що тільки так з Україною разом кричати
Можу про гідність, свободу і готовність карати.
05.12.2013
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464378
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.12.2013
автор: Левчишин Віктор