Поглянь но люба - диво з див,
сад по весняному розцвів
та так розкішно, білопінно,
немов сріблясту павутину
казковий чарівник створив.
А лише ж січень за вікном...
Мороз невидимим пером
гаптує дивосвіт багатий,
і рік новий у кожну хату
дарує радість і добро.
А ми йдемо. Гойдають віти
зимою приспаний мотив.
У серці - квіт весняних марень
коли зустрів я очі карі -
найбільше в світі диво з див.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464053
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2013
автор: stawitscky