Я бачу, що Добро все ж є!
Воно за сонцем на зорі встає.
В пшеничнім колосі воно зростає,
На крилах ластівки стрімглав злітає,
Струмує з джерела у пригорщах води,
Солодким яблуком шепоче: " не впади..."
Моїй дитині, що ягням на полонині,
Лишає перші на житті сліди...
... Не зчуєшся - вже й виросло дитя.
Та то ж Добро дало йому життя!
Добро стрічається в природі всюди.
Спішіть його сприйнять - хай Вашим буде!
Спішіть його оддать всім іншим людям.
То так вбачається Добра розумний смисл...
осінь 2002р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46396
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.11.2007
автор: Микола Шевченко