А сніг летить - врочисто й світло.
як і мільйони літ назад,
ще із часів палеоліту
ця зачаровує краса.
Я усміхаюсь перехожим,
із казкою ж бо віч- на-віч,
і у букети, як волошки,
збираю усмішки з облич.
Вони такі бентежно-ніжні.
І нас єднає таїна,
немов очистили ми грішні
і душі, й помисли до дна.
Немов взялись за руки радо,
як рідні сестри і брати.
Магічна дія снігопаду,
а чи тому, що поруч ти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463658
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2013
автор: stawitscky