Отруйна рідина, як мед солодка
Торкнулась вуст і губи обпекла
І тіло повалилось, мов колодка
У мить розсипавшись на друзки скла.
Строкате сяйво виграє у склянках
А вороття назад уже нема…
На хрестоносних заміських ділянках
Свіженький пагорб заміта зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46326
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.11.2007
автор: Корчагін