А квіти знов спалахують шаленно
твойого серця ніжністю й добром.
Краси такої, хоч і тричі геній
не описати пензлем чи пером.
Вони волають у захланність світу -
лише любов’ю розквіта душа!
На підвіконні спалахнули квіти
і породили оцього вірша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463102
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2013
автор: stawitscky