Розбудили Зоречки
Рано-вранці донечку.
Покажу в віконечко
Те, як сходить Сонечко.
Тільки теплий Вітерець,
Обдувай волоссячко!
Не заплутайсь, Гребінець -
Вплетемо волошечку!
Від люстерка Зайчики
Скачуть – не вгамуються.
Граєшся вже з м’ячиком…
Я не намилуюся!
Ти Краплинка від Дощу,
Промінець від Сонечка
Та Іскринка від Вогню!
Щастя моє, донечко!..
Воркотіння Котика,
Чарівні усі світи,
Маминого дотику
Так чекаєш, доню, ти!
Ллються над віконечком
Від Веселки кольори.
У мого Барвіночка
Все сміється навкруги!
Листя у віконечко
Шелестить про воленьку.
Я молюсь для донечки
За найкращу доленьку!
А Веселка, як вінець -
Вся залита Сонечком.
Дякую тобі, Творець,
За маленьку донечку!
01.12.1993 г.
Фото особисте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2013
автор: Любов Вишневецька