Пам’яті Раїси Кириченко.
Я вас вітаю, мої незабутні краяни,
я поміж вами, як ви в моїм серці повік,
ось ще хвилина, і знов моє меццо-сопрано
щиро озветься і збудить надії живі.
Жайвора подзвін над полем врочисто весняним,
мамина хата пливе у віки край села,
диво веселкою над Батьківщиною стану,
звідки до мрії стежина моя пролягла.
Я присягаюся - більшого щастя не мала,
більшого свята ніколи в житті не було,
коли душею і піснею з вами єдналась
і опиралась на вірне подружнє крило.
Доля щаслива всміхнеться моїй Україні,
дух непоборний підносить у далі ясні...
Вам залишаю, як пам’ять народу, нетлінні
зроджені серцем й освячені Богом пісні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462712
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2013
автор: stawitscky