Відкрили двері у широкий світ.
Як пораділи далям неозорим!
Немов свати на п’яній перезві.
А він зустрів нас скринькою Пандори
і всім її розщедрився добром.
Тепер діймають нас вітри наскрізні,
із аури душі знесли тепло,
любов - і ту перетворили в бізнес!
Зірвався звір із ланцюга сумлінь
в погоню нескінченну - далі, далі...
В чапкі кишені - статки поколінь,
і тризна по потоптаній моралі.
Свої коралі - геть на смітники,
шапкуємо до знатного сусіда.
А він спроквола кидає кістки,
немов собаці, що іде по сліду.
Пнемося на червоні ліхтарі.
І вже дверей довіку не закрити.
І тонемо у п’яній перезві
та припадаєм серцем до молитви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462710
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.11.2013
автор: stawitscky