Чому кричить розкраяна душа?
І застрягяє страх у споришах,
А у думках чомусь таки ГУЛАГ,
А пам`ять розмітає по світах.
І навкруги сніги, самі сніги.
Чи всі уже замерзли, до ноги?
Та віра поверне у рідний дім,
Та пам`ять жити допоможе ним.
Палає нині не одна свіча,
Знов стоїмо плече коло плеча,
То правда додає стократно сил,
Здолати кожний льодовий настил.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462349
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2013
автор: Траяна