Нас учили що жінка для чоловіка,
І засуджували повій,
І байдуже чи він недоріка,
А чи геній, чи, може, вій.
Нас учили, що чесність померла,
Що немає у нас більше Бога.
Попереду - невідомість.
Нам з тобою і туди дорога.
Апокаліпсис уже близько,
І коли досягне апогею,
Ти затягнеш мене у провалля.
У самий центр ахінеї.
Ми заблукані спраглі душі,
Ми у пастці. В нас - рух по колу.
Ми готові іти по трупах.
Щоб дорватися до престолу.
Поклоняйся своїм волхвам,
І обідай в дешевім бістро.
Тобі можна усе, Ти ж Адам.
Ну а я? Я тільки ребро.
Помаранчева дівчинка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462024
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2013
автор: Помаранчева дівчинка