Я давно відімкнула уже навігатор,
І забула дорогу до власної хати,
Починаю рядок заповітної прози,
А виходить лиш вірш, наче квола мімоза.
І звучить звідусіль чарівна "Лакрімоза",
Наче відгук близької чужої загрози,
Розплела свої коси заплакана осінь,
Упадуть мертві роси край траси для кросу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461847
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2013
автор: Траяна