Заспіваю – за туманом
Нічого не видно,
Відчуваю ще зарано
Йти туди, де зимно.
Та світ жити поспішає,
Пори року крутить,
А нас, друже, не питає
Чи когось не нудить.
Позавчора було літо,
Ми життю раділи,
Вчора осінь пройшла світом,
Ми щодня сивіли.
А сьогодні зимній вітер
В душі увірвався,
О, підступний білий світе,
Нащо ти старався
Народити, колихати
Нас, дітей, весною,
Щоб замерзнути нам дати
Сивою зимою.
Нам ще хочеться співати
Та поспілкуватись,
Всі тумани розігнати
Й весело сміятись.
Ти ж туманиш наші очі,
Болі шлеш загони,
Щоб не спали, серед ночі
В голові б’єш в дзвони.
Заспіваю – за туманом
Нічого й не видно,
Як на мене, то зарано
Йти туди, де зимно.
16.10.09.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461818
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.11.2013
автор: Георгій Федорович