Кудиш поділась віра!?
Де вона тепер блукає?
Повно люті в світі білім...
Нового нічого не відкриваю.
Безліч тих яким бракує часу,
піти у храм до Бога
й якби відкрили касу
та стрілками вказали на дорогу.
Білети би задурно роздавали
не так як на концерті
вони б ажіотажом не припали
не тримайте камяні серця в конветі!
А день то ж наче довгий трохи
і якби пробратись у архів книгарні,
згадаєм що тієї ще колишньої епохи
людей до церкви не пускали! Та марно!
Піди туди де схована історія
і почитай як люди потайки у храм ходили
я не суджу, це моя лиш теорія
що на все інше вистачає дня і сили...
А на храм й молитву щиру... Ні...
Задумаймось усі, чи справді добре ми живемо
а то будем горіти у пекельному вогні
прислухаймось й відкиньмо інші теми.
24.10.13р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461624
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2013
автор: Капітошкове серце