вода і осад

вимкни  світло,  дай  мені  руку,
ми  пройдемо  крізь  темряву  разом.
не  шукай  в  мені  правду,  зникай  зі  мною,
не  вір  моїм  вирваним  фразам.

і  ми  вкотре  піднімемо  свої  очі,
до  неба...  де  зорі  де  світло.
рухи  зникають  в  обіймах  туману,
і  чого  ще  можна  хотіти?

ти  змінюєш  час..  тримати  себе,
напевно  не  так  вже  й  просто.
вірити  всім,  відкрити  своє,
відокремлюєш  воду  і  осад.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461588
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2013
автор: Іво Каценбук