Вабить і кличе у юних літах
щастя п’янкого омріяний птах,
ми вирушаємо в мандри за ним
і залишаємо батьківський дім.
Приспів:
Дай мені земле в дорогу
неба свого голубого,
благословення святого,
гарту козацького дай,
хай понад гори й долини,
слава про тебе полине,
пісня зліта солов’їна
про незабутній наш край.
Камінь не зрушиш - вода не біжить
ключик до щастя у праці лежить,
завше тримає на дужім крилі
сила й наснага моєї землі.
Приспів.
Сонечко сходить о ранній порі
краю дитинства, ти мій оберіг,
дітям у спадок тебе передам,
щоби завжди у добрі розквітав.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461234
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.11.2013
автор: stawitscky