Уява малює
Що мрія бажає,
Аж душу чарує
Й веселкою грає.
Та дійсність жорстока
Усе те ламає
І розпач глибока
У душу вповзає.
Не хочеться мріять
В даремну забаву,
Не можна щось вдіять,
Щоб жити на славу.
Найліпше сидіти
Тихенько у хаті
І мовчки радіти,
Що хлібом багаті.
Спокійно сприймати
Що буде, те й буде,
Уміть виживати,
Такі ми вже люди.
Поразка чи успіх,
На все ми готові,
За щастя і усміх
Не б’ємось до крові.
Потрібно змінитись
Боротись за краще,
Не можна коритись,
Бо згинем ні за що.
Ставаймо ж до бою
За мрію красиву,
За кращую долю,
Квітучу, щасливу.
21.12.09.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461012
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.11.2013
автор: Георгій Федорович