Я до тебе іду, як колись, по весняному цвіту,
я чекаю тебе, як ніколи іще не чекав,
я жадаю тебе, як знесилене спекою літо,
хоч краплини дощу на похилені голови трав.
Тобі серцн несу на розкритих і теплих долонях,
і приношу надії і радощі світлі свої,
все на світі забуду в твоєму солодкім полоні:
тільки ніч, тільки ти й нестихаючий спів солов’їв.
А вітри загудуть - і охоплює серце неспокій,
а затрималась ти - і стривожені думи летять...
Я кохаю тебе, о веснянко моя кароока,
і немає без тебе ні щастя мені, ні життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460934
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.11.2013
автор: stawitscky