Білий аркуш візьму на столі
І намалюю сонце там,
Подаруєш квіточку мені,
Зашиєш в серці ніжно шрам.
Зведу широку там дорогу,
Яка з'єднає нас в одне,
Покажу, як молюся Богу,
Таких як ти нема ніде.
Я намалюю сонце, хмару,
Я квіти покладу до ніг,
І міст, який з’єднає пару,
Щоб зрушити ніхто не зміг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2013
автор: Плюта Вікторія