Разом з меншим внуком Махайликом
Вклоняюсь своїм бабцям,
У мене їх аж дві,
Вони завжди у праці,
Я радий, що живі…
Усе, що найсмачніше,
Для внуків на столі,
А хто з нас наймиліший
Не кажуть нам, о, ні!
Казок в них повна скриня,
Загадки і байки…
Як справні господині,
Печуть для нас торти.
І часто на подвір’ї
Ми граємо в футбол,
Радіє чомусь бабця,
Коли заб’ю я гол.
У шашки вміє грати,
Я часто програю,
Та годі нарікати…
Бабусю я люблю!
Із іншою малюнки
Лягають на папір…
І в сумочці дарунки
Тримає до цих пір.
В них каші найсмачніші,
Найкращі голубці,
Для них ми найрідніші,
Це видно по лиці.
Мої рідненькі бабці!
Хай б’ються в Вас серця,
Вас запрошу до танцю,
Як стану до вінця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460645
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2013
автор: Віталій Назарук