Українською про кохання

1
Ти  казала,  що  сонцем  живемо.
Ти  казала,  що  мрієм  весною.
Ти  казала,  що  щастям  ми  звемо
Почуття  між  тобою  і  мною.

2
Покохала  троянда  пожухлий  будяк,
А  дівчина  –  хлопця  Данилку.
І  жодна  з  них  не  второпа  ніяк
Де  зробила  вона  помилку?

3
Я  напилася.  Ну  і  що?
У  мене  горе.  Ми  розстались.
І  не  зупинить  вже  ніхто
Допити  те,  що  ще  зосталось.

4
„Не  треба”  –  шепочуть  твої  вуста.
„Не  треба”  –  плачуть  очі.
„Не  теба  вертати  мене  до  життя,
Бо  жити  я  більше  не  хочу!!!”

29  квітня  2004р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46050
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.11.2007
автор: Белка Владимировна