ми квіти в побитих вазах

радіохвилі,  щоб  не  чути  себе,
живучи  у  чужих  обра[*s*]зах.
залиш  свій  дім,  залиш  усе,
ми  квіти  в  побитих  вазах.

на  сході  небо  горить  червноним,
ти  бачиш  себе  щоранку.
чорна  кава,  брудний  перон,
пейзажі  твоїх  світанків.

знаходиш  ніч  в  її  очах,
ти  знаєш  скільки  коштує  спокій.
вчора  братИ...тепер  "на  ножах",
оригінали  -  батьки  для  копій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460173
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2013
автор: Іво Каценбук