Поклоніться татусеві низько,
Щоб відчув він синівську любов,
Бо без тата немає колиски
І життя, без його настанов.
Подивіться на скроні, що сиві
І на зморшки, що вкрили лице,
Їхні очі бувають щасливі,
Як зігрієте їх промінцем.
Поцілуйте спрацьовані руки,
Хоч для них не потрібно жалю,
Подаруйте дідусеві внуків,
Хай вони скажуть слово: «Люблю!».
Придивіться уважно до нього,
Як ваш тато уже постарів
І звертайтесь немов до святого,
Тато завжди один у синів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460029
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2013
автор: Віталій Назарук