Не пий горілки, сину,
Казала мені мати,
А я шукав причину
Щоб алкоголь ковтати.
То зустріч, то прощання,
То всенародне свято
І тягне на вживання
Спиртного не багато.
То шашлики у лісі,
То юшка біля річки,
Ковтнеш й співаєш пісні
Із вечора до нічки.
А вранці на роботу
З'явитися потрібно
Й горілки свою квоту
Ковтнеш одноосібно.
Щоб голова варила
І світ здавався б милим,
Та мати вговорила
Не тратить час і сили.
І нині вже не тягне
Спиртного знов ковтнути,
Хоча друзяка прагне
Мене в пияку пхнути.
Він бойківського роду,
Завжди ковтнути мане,
Таку вже має моду,
Не спокушай, Іване.
Бо це усе даремно,
Я більше пить не буду,
Кажу тобі це чемно
І хрест ложу на груди.
13.02.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459995
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.11.2013
автор: Георгій Федорович