Пожовтіле листя
падає невтішно
Вітер розгулявся,
хмари веде спішно
Хтось, із парасолею,
десь спішить, блукає
А хтось, вдома чай п'є,
справ уже немає
З кожним днем сірішає
небо із думками
З кожним днем жовтішають
берізки з дубками
Ця пора прекрасна
хоч сумна і мокра
Та дарує фарбами
теплоту пожовклу
Хоч малюєш краєвид
червоним та рижим
Осінь я люблю тебе!
І любов цю в серці
Назавжди залишу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459920
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.11.2013
автор: В.О Кароока