Вже руки тремтять, посивіли давно,
Солдати війни ще живі, хоч в кіно
Вони молоді… Рвався кожен у бій,
Не завжди із бою виходив живий.
Покрили могили поля і ліси,
Молилися Богу: «О! Боже, спаси!»,
Лягли молодими й понині лежать,
Лиш сонце і зорі над ними горять.
Сльозяться берези, ридають клени,
Під ними лежать молоденькі сини,
Рясніють тумани і гріють серця,
Тут шлях свій солдати пройшли до кінця.
А тим хто живий, хто вернувся з війни,
Вклонімося правнуки, внуки, сини!
Шануймо, прошу Вас, їх ще при житті,
Бо в нас ветерани – це люди святі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459843
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2013
автор: Віталій Назарук