РОКИ ВІД ЗОЗУЛІ

Напрям    визначить  вітер,
Шлях  життєвий  по  часу,
Біль  сердечну  як  витру,
Зникне  болю  гримаса.

У  життєвих  тенетах,
Підкоряючись  долі,
Чи  в  падінні,  чи  злетах,
Вітрам  в  чистому  полі.

Між  хлібів  золотистих,
З  вітром  разом  пройдуся
І  у  помислах  чистих,
У  дитинство  вернуся.

До  хатини  під  лісом,
Чи  в  гаї  солов’їні,
Чи  в  розлитому  плесі,
Чи  у  скошенім  сіні.

Зупинити  би  вітер
І  послухати  пісню,
Подивитись  на  жито,
До  схід  сонця  –  не  пізно.

По  життєвій  стежині,
Попрямую  поволі,
І  роки  від  зозулі,
Я  почую  у  полі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459822
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2013
автор: Віталій Назарук