Коли духмяний вечір
Світ мороком вкриває,
Ніч розправляє плечі
І черги вже чекає.
Прийти і враз накрити
Світ білий чорнотою.
Всіх спати уложити
Й гордитися собою.
Хотіла б царювати
Ось так цілодобово,
Всіх змусивши мовчати,
Щоб не звучало слово.
І хай би не світили
Ні місяць, а ні зорі,
Та в неї мало сили,
Вони ж в небеснім морі.
Чорніє, злиться нічка,
На поміч кличе хмари,
Та час тече, мов річка,
І щезнуть чорні чари.
Настане світлий ранок,
Яскраве сонце зійде,
А ніч злих забаганок
У небуття відійде.
Та поки сонце зійде
Роса і очі виїсть,
Тож не дрімайте, дійте
І не втрачайте пильність.
11.04.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459016
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.11.2013
автор: Георгій Федорович