Я хочу випити сьогодні за жінок,
За істинних жінок, яким вклоняюсь,
За жінку – маму, що леліє Бог,
До неї завжди руки протягаю.
За тих жінок, що нас взяли в життя,
І саме нас, а не когось інакше,
З якими відбулося в нас злиття,
І терплять нас – напевно це найважче.
За тих жінок, що можемо тепер,
В важку хвилину розказати біди,
За наших любих, дорогих сестер,
Які ніколи не таять обіди.
За вірних подруг, що міцні, як сталь,
В яких плече надійне, як в мужчини,
За їхнє серце чисте - як кришталь,
За допомогу дружню щохвилини.
Я хочу випити сьогодні за жінок,
За всіх, які живуть на білім світі,
Не випадково сотворив їх Бог,
Щоб чоловіча доля була в цвіті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458880
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2013
автор: Віталій Назарук