Серця закоханих зігрітись
від мрій не можуть до пуття.
Аби ж нарешті нам зустрітись
та й дати волю почуттям.
Слова – немов красиві квіти…
Частіше ж – вазочка пуста.
Зоріє мрієнька завітна –
якби розквітнули уста.
Якби скоріш в обійми ночі,
та й ранок, щоб уста в уста.
Серденько до серденька хоче…
Й нарешті стежечка свята!
Як благодатно пахне м’ята!
Як духмяніють чебреці!..
Палахкотить кохання ватра.
Рука в руці.
О, миті ці!..
О, дивна музика любові!
Кохання танець сам на сам.
Ця неземна любові повінь
і стогін аж під небеса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458628
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА