Мені і Сонце світить вже не так,
Лісова ягода втратила свій смак.
Нема в повітрі запаху ромашки,
Нема і хепіенду в жодної казки.
Світ сірим став раптово,
Й свою силу втратило слово.
Не чути мелодію вітрів,
Ідущих від засохлих морів.
Коли ти не зімною,
Трави не умиваються росою.
Без тебе квіти всі зівяли,
З собою красу усю забрали.
Без тебе я не я,
І душа вже стала не моя.
Ти весь світ у маленькому флаконі,
Ти як милая Джулєта, сидиш на балконі.
Я не належу вже собі,
А тільки єдиній тобі.
Ти стала мій наркотик,
Я твій ласковий пушистий котик.
Вернись до мене я благаю.
Бо єдину тебе я кохаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458551
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2013
автор: 333