Я люблю споглядать на вас ізбоку
Так, щоб охопить і погляд, і уста.
Мені до вас іще півкроку,
Ви не одержите мого листа.
-А нащо вам моіх листів?-я запитаю.
-Ви ж завше поруч, пліч-о-пліч.
Тоді ви мовите:"Кохана, я не знаю".
І нас пригорне непроглядна ніч.
Ви своі очі звернете на мене
І поглядом прожалите наскрізь.
Ще місяць і буде все зелене
Й між нами буде тільки вісь.
Я люблю споглядать на вас із боку
Так мовчки, щоб не порушить тишину.
Мені до вас лиш півкроку,
А потім міцно-міцно обніму.
Навіщо тих листів з Середньовіччя?
Навіщо зайвих слів, коли все ясно й так?
Ви ж бо забрели в нове сторіччя,
Де поміж всіх машин ступа' собі простак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458516
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2013
автор: Окса555