Коли душа дрімаэ десь під сонцем,
Розпластавшись від променів ясних,
А зла біда постукаэ в віконце,
Не забувай... Не опускай ти рук своіх.
Коли дощить чи снігом замітаэ,
Безмежно так повсюди холоди,
А в думці вже не знаэш, що чекаэ,-
Ти попри все лиш вір, молися і іди.
Коли життя міняэ твоі плани,
Коли забутим э тепло,
Ти попри всі життэві рани
Твори, даруй лише добро!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457963
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2013
автор: Окса555