Доторкнися до моєї своєю душею,
Відчуй, як пече, бушуючи, тепло у ній.
Злившись з твоєю в єдине, з’яснію зорею -
Полечу у піднебесся і стану у стрій.
Зігрій же серце моє та вгамуй його спрагу,
Бо без твого щоденно в тихім щемі зітха.
Обіруч триматиму у житті рівновагу,
Щоби осінь вітром не холодила вуста.
Кохай мене, милий, аби у жерлі, де захід,
Там ще довго стояло відлуння любові.
Наливається тіло терпким вином із ягід,
Коли обопільні почуття в тій основі.
01.11.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2013
автор: Валентина Ланевич