А троянди все ніяк не в’януть,
хоч морози вдарили уже,
мабуть їх затятість полум’яну
сам Господь всесильний береже.
І мене тепер ця ватра гріє,
відродивши спогади ясні,
ніжність - вона знову при надії,
вірність - вона знову у ціні.
Я тепло вихлюпую із серця,
задивляюсь в очі голубі,
та молюся Господу за все це -
щоб цвілось трояндам і тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2013
автор: stawitscky