[i]На День народження моєї кафедральної колеги Христини Скоп[/i]
Бувають люди – хочеться вітати;
На флексагоні їм писати вірш,
А подихом Парнаської цитати
Здіймати радість з глибини облич.
Бувають люди, щастя їм бажаєш,
Та відчуваєш в обріях душі,
Як з кожним словом щедрого врожаю
Сповняють серце радості вірші.
І ось тоді найбільша честь поету
Побачить вогник радості в очах.
У ньому мрії, побажання й злети
Слова замінять, невідомість, страх.
І свя́та хай лунають звідусюди,
Лиш серед сотень скель – один гротеск.
Я скажу, що такі бувають люди,
Яких вітати – це велика честь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457597
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.10.2013
автор: Oleg Kolibaba