Світ зігріє



Мабуть,  так  задумано  нам  долею,
З  нею  б  подружитися  пора,
Ти  мені  з’являєшся  тополею
На  семи  пронизливих  вітрах.

Їхнім  шалом  гнута  і  остуджена
Не  здаєшся  на  немилість  плах,
Хай  життя  тебе  зробило  мужньою-
Та  і  мужнім  хочеться  тепла.

Віримо-  із  веснами  барвистими
Світ  зігріє  і  твою  зорю.
Ти  під  сонцем  розцвітеш  і  вистоїш,
А  з  вітрами  я  –  договорюсь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457469
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2013
автор: stawitscky