«Коли в поляка немає ані франка, щоб поставити на кін під час гри- він ставить на гонор.» Ф. Достоєвський « Гравець»
А кін пустий, як наші душі.
Де гонор предківський подівсь?
Нас безборонно дурять, душать,
а ми ховаємось у мушлі,
та у піску, та у воді.
Усяк собі дозволить може
і грабувати, і повчать.
Щоб наше его розтривожить
невже потрібно, красно прошу,
ясновельможного бича?
А є ж до кого зір підняти
і дух поставить на диби!
То Божа воля- виганяти
народ із звичної крайхати,
як з пристановища рабів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457265
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: stawitscky