Мій Боженьку,пробач мені ти все.
Що я до тебе не завжди зверталась,
Коли дивилась дивно я в лице
Зовсім чуже,що в сльози загорталось.
Що не завжди відчула чужий біль,
Що він мого болючіший.Пробачиш?
Що я літала серед своїх мрій.
Ти ж щохвилини думки в серці бачиш.
Мій Боженьку,так мало я роблю,
Так марно дні я інколи розтрачу.
Але тебе предуже ялюблю,
І рани на душі твоїй я бачу.
Допоможи лиш тим,кого люблю.
Від мене забери,а їм дай Боже
Здоров'я,щастя,радість і весну.
Нехай моя молитва допоможе.
А я щаслива.Тільки збережи
Ти моїх рідних і кого кохаю.
Ти всім сиріткам,хворим поможи,
Всім ворогам,і всім,кого я знаю.
А що мені?Господняя любов,
Щоби за тебе я завжди молилась.
Коли з душі чужої кропить кров,
То до моєї в помочі тулилась.
Я обніму,я втішу,поможу.
Я б так хотіла краплю буть святою.
Але я грішна.Вибач,я молю.
Мій Боженьку,молитимусь з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456130
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2013
автор: Відочка Вансель